Відомі рівняни відзначили 50-річчя в музеї

Відомі рівняни відзначили 50-річчя в музеї.

 [+Фото]

Уже вдесяте Рівненський обласний краєзнавчий музей провів виставку "Золоте сузір’я", в рамках якої запросив до своїх стін відомих діячів Рівненщини, яким у 2012 виповнилося 50 років. Цього року ювілярів — десятеро.

Читайте також:

У російському аеропорту при посадці розбився літак з екіпажем

Улюблені рецепти на Новий рік: заливна риба, крабові кульки, куряча грудка з шинкою та сиром, відбивні з лимоном

На Рівненщині батько встромив сину ножа у живіт

Гастролі року у Рівному: Гребенщикова замело на "4000 років"

Фокус з календарем від Домовичка Кузі

У виставковій залі зібралися відомі діячі культури та мистецтва, викладачі, народні умільці, фотохудожники та просто неординарні особистості.

Їхній творчий доробок був представлений на виставці у світлинах та виробах народного мистецтва. Зокрема, значну частину експозиції зайняли світлини фотохудожника Анатолія Мізерного, який не лише представив тут власні роботи, а й став автором світлин інших ювілярів.

У Рівному вперше покажуть фото з 50 країн!

Представили тут й оригінальні керамічні витвори скульптора Леоніда Гринбокого, які стали й експонатами виставки, й подарунками для ювілярів.

Одна ювілярок-2012 — народна майстриня Лариса Червоній. Вона представила свої вишиванки й зазначила, що не уявляє свого життя без творчості.

— Моє життя розділилося на два періоди — до і після, — розповіла майстриня, вдова загиблого екс-губернатора Рівненщини Василя Червонія Лариса Червоній. — У мене було яскраве, цікаве та різноманітне життя, а тепер воно стало менш яскравим. Але я знаходжу втіху у вишивці.

Лариса Червоній через вишивку передає свої емоції, почуття та роздуми

Лариса Червоній зазначила: про те, що у гардеробі є вишиванка, варто згадувати не лише на свята, а й носити її як повсякденний одяг.

Цікаві моменти з життя пригадав ювіляр-2012 Володимир Петрів.

— Коли я був маленький, то мене навчали називати батьків на "ви", — сказав директор Рівненського обласного музично-драматичного театру Володимир Петрів. — Одного разу я попросив у моєї бабусі сірників, щоб підпалити скирду сіна. Так прямо і сказав. Вона ж, не до кінця зрозумівши мої наміри, відповіла, що сіно сире й не загориться. Але… Так я спалив не лише сіно, а й сусідський сарай разом із курми. Тато хотів мене покарати, а я кажу: "Не бийте, тату!" Тоді тато сказав: "Ти звертаєшся до мене на "ви", але вчинки робиш на "ти". З того часу я намагаюся чинити так, щоб було навпаки.

Ще одним ювіляром-2012 став засновник "ОГО" Віктор Данилов. На виставці була представлена унікальна колекція монет з 50 країн світу та світлини, зроблені Віктором Євгеновичем під час подорожей.

— Я не вмію ліпити, вишивати чи малювати, — говорить засновник "ОГО" Віктор Данилов. — Тут є люди набагато більш талановиті. Я збирав монети й навіть ніколи не думав, що це може бути комусь цікаво. Але мені запропонували зробити цю виставку, вийшло досить цікаво. Як виявилось, я й фотографувати трохи вмію, що підтверджує фотограф Олександр Харват.

У Рівному презентували колекцію з тисячі монет зі 183 країн світу [+Фото]

Загалом у музеї відзначили десятьох ювілярів.

Всі ювіляри:
- Тетяна Васечко — заслужений працівник культури України, керівник зразкового дитячого фольклорного колективу "Намисто" ( с. Городок Рівненського району).

- Віктор Данилов — директор ТОВ фірма "Марк", засновник "ОГО", член Національної спілки журналістів України.

- Леонід Гринбокий — скульптор, викладач Рівненської дитячої художньої школи.

- Анатолій Мізерний — фотохудожник, член Національної спілки журналістів України, Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Бориса Тена (1990).

- Володимир Петрів — директор-художній керівник Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України.

- Тетяна Свєнтах — викладач-методист Рівненського музичного училища РДГУ, керівник капели бандуристів, заслужений діяч мистецтв України.

- Ігор Федоров — викладач Рівненського музичного училища, художній керівник та диригент оркестру народної музики "Древляни".

Рівненські сестри-близнята вишивають сучасні сорочки

- Лариса Червоній — майстриня-вишивальниця.

- Євген Цимбалюк — письменник, журналіст, краєзнавець, заслужений журналіст України.

- Віктор Янчук — актор Рівненського облмуздрамтеатру, заслужений артист України.

Як зазначила ініціатор "Золотого сузір’я" Галина Данильчук, з кожним роком іменинників стає все більше, й колишні ювіляри уже стали добрими друзями музею.

Категорія: Новини > Відпочинок і культура

Автор: Олександр МЕЛЬНИЧУК Переглядів: 349митці, відзначення, Рівненський обласний краєзнавчий музей, "Золоте сузір'я"

Листівки

Листівки з «Дивосвіту»

Ольга МОНЧУК

Ще з дитячого садка пам’ятаю беззаперечну істину: найкращий подарунок — зроблений своїми руками. В епоху масового виробництва та масового споживання все більш цінними стають речі ручної роботи, які по-модному тепер називають «хенд-мейд» і високо цінують за їхні ексклюзивність та оригінальність. Напередодні Новорічно-Різдвяних свят актуальним подарунком залишаються листівки. 

Магія таланту

Ще торік до моїх рук потрапила красива і неповторна листівка, яку зробили клієнти Івано-Франківського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт». Після цього вирішила відвідати цей заклад, щоби з перших уст дізнатися про таємниці творення унікальних листівок. 

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт» діє вже п’ять років. Нині в ньому перебувають 37 молодих людей від 16 до 35 років.

«Зовні вони всі великі, а в душі — діти, — констатує в. о. директора центру Тарас Дикун. — Це дуже талановиті люди. Найперший їхній талант — безпосередність: що думають, те й кажуть. У їхніх словах немає ніякого прихованого контексту, хитрої задумки. Нам усім цього бракує. Кожен із них має свій талант, його просто треба вчасно побачити та пробувати розвивати».

Техніка щирості

Лише ступила на поріг в приміщення центру, як відразу потрапила до справжньої творчої майстерні. Його вихованці технікою «вибивання» створюють неповторні картинки. З-під їхніх рук народжуються жабки, сніговики, котики, ведмедики та інші казкові персонажі чи тварини. А на «зимових» листівках «оживають» ангели, ялинки, сніжинки-зірочки, будинки...

Андрій, який уже три роки робить листівки, розкриває мені таємниці творчого процесу. Каже, що дуже любить робити листівки, адже уже звик. Сашко не приховує, що його листівки йому більше подобаються, аніж фабричні. «Коли я сам їх роблю, то більше їх ціную, бо то моя робота, я можу на ній зобразити все, що захочу», — констатує він. А от Володя чесно зізнався, що виготовляти листівки таки справа не проста, але він дуже тішиться з того, що у нього це виходить.
«Першу листівку завжди робити важко, — каже Христина, — це вже потім стає легко. Тепер я уже звикла. Листівки дарувала мамі та сестрі. Коли їм їх подарувала, вони сказали мені: «Дуже гарно!». і я тішуся з цього».

Вишитий папір

Вихованці «Дивосвіту» роблять листівки вже близько трьох років. У своїх роботах використовують найрізноманітніші техніки, матеріал і задумку. Соціальні педагоги закладу на початках самі придумували сюжети листівок, тепер шукають цікаві ідеї у всесвітній мережі. Стараються кожного разу виготовляти нові роботи, не повторюватися. Так і виходить. Адже кожна робота є неповторною, діти роблять її так, як бачать, відчувають і прагнуть.

Дуже цікаво й оригінально виглядають листівки, виготовлені технікою «ізонитка». Це вишивка на папері. На жаль, в цій техніці можуть працювати лише вісім-десять клієнтів центру, адже вона досить важка, вимагає скрупульозного підходу та чіткості рухів. Листівки з аплікаціями також виглядають гарно. Найбільше сподобалися пластилінові квіти на одній з них. Також привернула увагу листівка, зроблена під старовинну. Таємниці її виготовлення відкрили вихованцям центру дівчата з галереї сувенірів «Оле-тур». Окрім них, у закладі проводять майстер-класи й працівники дизайн-студії «АртХатка» та студенти ПНУ ім. В. Стефаника.

Виготовлення листівок не лише є частиною естетичного виховання клієнтів центру, а й має корекційні властивості. Воно дуже добре розвиває дрібну моторику, що надзвичайно потрібне для людей з функціональними обмеженнями. Крім того, процес творення листівок ще й розвиває дитячу уяву, наповнює будні цікавим дозвіллям і, звичайно, дає результат.

«За ці три роки вихованці змінилися суттєво, — каже Тарас Дикун. — Один наш хлопчина на початках не міг сказати ні слова, лише щось показував, вигукував. Нині він розмовляє цілими реченнями. Завдяки оточенню, спілкуванню розвинувся досить сильно».

Бажання і мрії

Цими листівками вітають гостей закладу, благодійників та родичів. «Ми кожного року вітаємо всіх, хто до нас приходить, щоби про нас пам’ятали і не забували, що ми такі є. Наші клієнти дуже задоволені, коли саме їхню роботу дарують, почуваються особливими, бачать, що їхня праця комусь потрібна. Часто питають: «А кому ми цю роботу зробимо? Подаруймо комусь її», — каже Тарас Дикун.
Ті, хто має за честь отримати неповторні листівки вихованців «Дивосвіту», часто дивуються, адже не вірять, що їх змогли зробити ці молоді люди. Все ж повірте, це так. 

У листівках обов’язково пишуть якісь побажання, часто про здійснення мрій. А про що мріють їхні творці?

«У нас є дерево бажань, де кожен прикріплює свою мрію, — розповідає Тарас Дикун. — У кожного з них прості бажання. У них ні в кого немає бажань, як у нас, мати, наприклад, дачу на березі моря, віллу чи літак. Хтось хоче новий телефон, хтось хоче влітку поїхати на річку чи в село. Їхні мрії реальні. Те, що їм подобається тепер, того вони і хочуть. Їм вистачить того, щоби їх любили, поважали, рахувалися з їхньою думкою».

У працівників центру «Дивосвіт» дещо інші мрії. В листівці, адресованій всім читачам «Галичини», вони написали б таке: «Бажаємо всім людям, щоби вони не забували про тих, котрі потребують особливої уваги. Щоби люди не боялися, а навпаки, підтримували їх. Будьте людяними!».