Кераміка України Публікація у виданні «Кераміка України»
Колекція художньої кераміки музею містить близько 5 тис. експонатів. Найдавнішими є зразки побутової кераміки, що сягають пізньотрипільського періоду (2100–1700 рр. до Р. Х.). Вагоме місце в цій збірці посідають дві теракотові фігурки: скульптурні зображення жінки й баранчика. Широко представлені в музеї керамічні вироби середини ХVIII ст. й до наших днів з відомих осередків гончарства Покуття (Коломия) та Гуцульщини (Косів, Пістинь, селище Кути Косівського району).
Гончарні твори належать до найбільш знакових явищ у художній творчості жителів Підкарпаття. Найпоширенішим було виробництво вжиткового посуду: мисок, тарелів, дзбанків, колачів, ліхтарів (свічників) та кахлів для печей. Збірка кераміки Коломиї налічує понад тисячу (1041) творів і представлена виробами невідомих народних майстрів та творами випускників Коломийської гончарної школи (1876–1914). Для розпису давньої коломийської кераміки властиві стилізовані рослинно геометричні мотиви, утворені крапками, колами, коловими хвилястими лініями, меандрами тощо.
Майстри використовували двокольорову зелено-коричневу гаму на білому тлі й навпаки та техніку ріжкового розпису (фляндрування). І вперше на кахлях (середина ХІХ ст.) спостерігаємо поєднання двох технік: ритування (графічний фігуративний малюнок) і фляндрування.
Народні традиції коломийської кераміки продовжували відомі гончарі кінця ХІХ — початку ХХ ст.: Войцех і Кароль Славіцькі, Антон Марійчук, Кароль Санойца та ін. Створення Коломийської Гончарної школи та її участь у Всесвітній виставці в Парижі (1900 р.) дало поштовх заявити про м. Коломию, як відомий центр гончарства Східної Галичини початку ХХ ст. Її закінчили: О. Білоскурський, С. Патковський, П. Кошак, Ф. Марковський та ін., твори яких зберігаються в музеї. У колекції представлено низку творів майстрів, які почали відроджувати давні традиції коломийської кераміки в 70-их роках минулого століття. Серед них - роботи В. Петраша, В. Кахнікевича (1917–2001), Т. Матейчука, Р. Подоляка, Л. Цибульської. Збірку доповнюють твори родини Кахнікевичів, Никоровичів: М. Кахнікевич, Н. Никорович, С. Никорович.
Пошуками нових форм та засобів орнаментики вирізняється творчість М. Лобурак. Окреме місце в колекції посідають твори самодіяльної майстрині М. Ковальчук із с. Великий Ключів Коломийського району.
Кераміка м. Косова представлена в музейній збірці понад двома тисячами виробів невідомих майстрів та творів видатних гончарів кінця ХІХ - ХХ ст. Серед них найбільш знаними майстрами, класиками гончарного мистецтва в Косові були родина Баранюків та О. П. Бахматюк (1820–1882). Крім побутового посуду, вони виготовляли високохудожні кахлі до печей, які заслуговують глибокого наукового вивчення та популяризації.
На творчості цих майстрів розвиток косівської кераміки не припинився. У 20–50-их роках ХХ ст. завдяки відомим родинним династіям у Косові відбуваються процеси відродження й становлення гончарного промислу. Провідне місце займали родинні династії Совіздранюків, Цвіликів, Тим’яків, Рощиб’юків. У збірці музею поважне місце займають твори Олександри (1945–1999) та Василя Швеців, Євгенії (1946–2006) та Ярослава (1945–1996) Зарицьких, Людмили та Ярослава Прокопиків, В. Стрипка, Миколи та Лідії Ткачів, В. Джуранюк, О. Бейсюк.
Село Пістинь у музейній збірці репрезентують миски, тарелі, дзбанки, кахлі, вази невідомих і відомих майстрів середини ХІХ та початку ХХ ст. (484 твори). Найкращим творцем пістинської кераміки був Дмитро Зондюк (середина ХІХ ст.). Кераміка селища Кути в збірці музею налічує 758 творів. Про гончарство у Кутах у ХІХ ст. мало відомостей. Це був в основному вжитковий посуд, неполиваний, зокрема чорного кольору (димлений). Кращими традиціями кутського гончарства є творчість М. Я. Волощука (1906–1959), учня П. Г. Кошака. Зберігаються в музеї також твори інших майстрів: М. Ф. Угринюка (1907–1983), Я. К. Матусевич (1926–1980), М. В. Онисим’юк, подружжя Миколи та Марії Джумариків, Л. Шпиталенко.
Збірка кераміки Коломийського музею - це комплексний аналіз розкриття минулого й сучасного, нерозривна єдність практичного й суто естетичного ставлення до творчих досягнень кількох поколінь митців Коломиї, Косова, Пістині, Кут, їх ролі в духовній культурі Підкарпаття.
Романа БАРАН,
заввідділом кераміки
Національного музею
Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського
Cтаття з видання "Кераміка України"
Гончарні твори належать до найбільш знакових явищ у художній творчості жителів Підкарпаття. Найпоширенішим було виробництво вжиткового посуду: мисок, тарелів, дзбанків, колачів, ліхтарів (свічників) та кахлів для печей. Збірка кераміки Коломиї налічує понад тисячу (1041) творів і представлена виробами невідомих народних майстрів та творами випускників Коломийської гончарної школи (1876–1914). Для розпису давньої коломийської кераміки властиві стилізовані рослинно геометричні мотиви, утворені крапками, колами, коловими хвилястими лініями, меандрами тощо.
Майстри використовували двокольорову зелено-коричневу гаму на білому тлі й навпаки та техніку ріжкового розпису (фляндрування). І вперше на кахлях (середина ХІХ ст.) спостерігаємо поєднання двох технік: ритування (графічний фігуративний малюнок) і фляндрування.
Народні традиції коломийської кераміки продовжували відомі гончарі кінця ХІХ — початку ХХ ст.: Войцех і Кароль Славіцькі, Антон Марійчук, Кароль Санойца та ін. Створення Коломийської Гончарної школи та її участь у Всесвітній виставці в Парижі (1900 р.) дало поштовх заявити про м. Коломию, як відомий центр гончарства Східної Галичини початку ХХ ст. Її закінчили: О. Білоскурський, С. Патковський, П. Кошак, Ф. Марковський та ін., твори яких зберігаються в музеї. У колекції представлено низку творів майстрів, які почали відроджувати давні традиції коломийської кераміки в 70-их роках минулого століття. Серед них - роботи В. Петраша, В. Кахнікевича (1917–2001), Т. Матейчука, Р. Подоляка, Л. Цибульської. Збірку доповнюють твори родини Кахнікевичів, Никоровичів: М. Кахнікевич, Н. Никорович, С. Никорович.
Пошуками нових форм та засобів орнаментики вирізняється творчість М. Лобурак. Окреме місце в колекції посідають твори самодіяльної майстрині М. Ковальчук із с. Великий Ключів Коломийського району.
Кераміка м. Косова представлена в музейній збірці понад двома тисячами виробів невідомих майстрів та творів видатних гончарів кінця ХІХ - ХХ ст. Серед них найбільш знаними майстрами, класиками гончарного мистецтва в Косові були родина Баранюків та О. П. Бахматюк (1820–1882). Крім побутового посуду, вони виготовляли високохудожні кахлі до печей, які заслуговують глибокого наукового вивчення та популяризації.
На творчості цих майстрів розвиток косівської кераміки не припинився. У 20–50-их роках ХХ ст. завдяки відомим родинним династіям у Косові відбуваються процеси відродження й становлення гончарного промислу. Провідне місце займали родинні династії Совіздранюків, Цвіликів, Тим’яків, Рощиб’юків. У збірці музею поважне місце займають твори Олександри (1945–1999) та Василя Швеців, Євгенії (1946–2006) та Ярослава (1945–1996) Зарицьких, Людмили та Ярослава Прокопиків, В. Стрипка, Миколи та Лідії Ткачів, В. Джуранюк, О. Бейсюк.
Село Пістинь у музейній збірці репрезентують миски, тарелі, дзбанки, кахлі, вази невідомих і відомих майстрів середини ХІХ та початку ХХ ст. (484 твори). Найкращим творцем пістинської кераміки був Дмитро Зондюк (середина ХІХ ст.). Кераміка селища Кути в збірці музею налічує 758 творів. Про гончарство у Кутах у ХІХ ст. мало відомостей. Це був в основному вжитковий посуд, неполиваний, зокрема чорного кольору (димлений). Кращими традиціями кутського гончарства є творчість М. Я. Волощука (1906–1959), учня П. Г. Кошака. Зберігаються в музеї також твори інших майстрів: М. Ф. Угринюка (1907–1983), Я. К. Матусевич (1926–1980), М. В. Онисим’юк, подружжя Миколи та Марії Джумариків, Л. Шпиталенко.
Збірка кераміки Коломийського музею - це комплексний аналіз розкриття минулого й сучасного, нерозривна єдність практичного й суто естетичного ставлення до творчих досягнень кількох поколінь митців Коломиї, Косова, Пістині, Кут, їх ролі в духовній культурі Підкарпаття.
Романа БАРАН,
заввідділом кераміки
Національного музею
Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського
Cтаття з видання "Кераміка України"
Все почалося з глини...
Теги: свадебные мужские сорочки, вишиванки украина, замовити вишиванку, вишити весx456льний рушник, вишитx456 весx456льнx456 рушники,схеми дитячих вишивок,схеми вишивок чоловx456чих сорочок ,конкурс вишиванок ,мамина сорочка текст песни ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно сорочки ,вишивка бx456сером сорочки схеми ,вишивка хрестиком схеми безплатно ,мужские сорочки +на свадьбу , вишиванки одесса ,cafe cotton рубашки ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно рушники ,вишивка хрестиком схеми картинки ,#ИМЯ? ,вишиванки жx456ночx456 фото, вишиванка +своx457ми руками ,вишивка бx456сером схеми x456кони , вишитx456 рушники схеми безкоштовно ,сорочка мамина караоке ,украx457нськx456 вишиванки купити ,схеми вишиванок безплатно ,скачати схеми вишивок хрестиком ,стильные мужские сорочки ,схеми вишивок +для дx456тей ,вишиванка жx456ноча узори ,безкоштовнx456 схеми вишивок хрестиком ,купить мужскую сорочку +в москве ,сорочки мужские +на заказ ,песня мамина сорочка слушать ,мамина сорочка мx456нус ,мамина сорочка мx456нусовка ,квx456ти вишивка хрестиком схеми ,мамина сорочка ноты ,сорочки мужские дешево ,дешевые мужские сорочки ,вишивка хрестиком x456кони схеми безкоштовно ,летние мужские сорочки ,вишивка хрестиком схеми +для дx456тей ,вышитые сорочки мужские ,схема вишивки соняшника ,схема вишивки калини ,слова пx456снx456 мамина сорочка ,музыка мамина сорочка ,мужские сорочки новосибирск ,схема вишивки калина ,наталя май мамина сорочка,песня +а сорочка мамина била била,оао мужские сорочки,песня мамина сорочка онлайн,красная мужская сорочка ,весx456льнx456 вишитx456 рушники схеми, сорочки мужские +с запонками,купити вишиванку +в киx454вx456 ,
Немає коментарів:
Дописати коментар